До питання вибору чистоти поверхні соплових і робочих лопаток парових турбін
pdf (Русский)

Ключові слова

чистота поверхні
шорсткість
сопловая і робоча лопатки
економічність
надійність
турбіна

Як цитувати

Fursova, T. (2020). До питання вибору чистоти поверхні соплових і робочих лопаток парових турбін. Машинобудування, (25), 152–158. https://doi.org/10.32820/2079-1747-2020-25-152-158

Анотація

В роботі розглядається вибір чистоти поверхні соплових і робочих лопаток парових турбін. Складність цієї проблеми обумовлена такими факторами, як трудомісткість, собівартість, наявність технологічного обладнання, розрахункове зниження втрат у проточній частині, тривалість збереження заданої чистоти поверхні під час експлуатації турбін та ін. Проведений аналіз теоретичних і експериментальних досліджень свідчить про суттєвий вплив чистоти обтічної поверхні лопаток на економічність і утомну міцність облопачування парових турбін, а також недостатню сформульованість вимог щодо вибору допустимої шорсткості, яка б дозволила забезпечити максимальну ефективність роботи турбоустановок. З усіх існуючих нормативних документів фактично лише один визначає вимоги до чистоти поверхні активної частини лопаток, при цьому в ньому недостатньо повно врахований діапазон застосовуваних вітчизняних хорд лопаток, а також має місце при випуску креслень недотримання вимог методичних вказівок при виборі допустимої шорсткості. Зроблено висновок про необхідність створення методики розрахунку для підвищення економічності проточних частин парових турбін на основі дослідження чистоти поверхні профільної частини соплових і робочих лопаток, а також створення відповідної нормативної документації. Підвищення чистоти поверхні соплових і робочих лопаток сприяє зниженню інтенсивності занесення проточної частини солями в період експлуатації турбоагрегату, що забезпечить підвищення його експлуатаційної надійності і економічності роботи. Транспортування готових робочих і соплових лопаток, а також процес облопачування роторів і виготовлення діафрагм повинні виключати механічний вплив на їх профільні поверхні. Результати роботи можуть бути використані в області енергомашинобудування, при проектуванні і експлуатації парових турбін.

https://doi.org/10.32820/2079-1747-2020-25-152-158
pdf (Русский)