Анотація
Міжнародними документами, в яких містяться положення щодо визначення
достовірності результатів вимірювань/випробувань, велика увага приділяється
невизначеності вимірювань. Однак, на сьогоднішній день, розроблено лише концепцію
оцінки невизначеності, принципи і методологія оцінки невизначеності не досягнули
належного рівня можливості впровадження в практику. Ухвалення невизначеності, як оцінки
якості отриманого результату вимірювань і декларування можливості оцінки достовірності
цього результату, вимагає критеріїв оцінки якості самої невизначеності.
Для забезпечення можливості застосування невизначеності вимірювань необхідна
розробка методології, яка дасть практичні методи і методики її оцінки для конкретних
метрологічних робіт. Існуюча методологія представлена на цей час тільки на рівні
рекомендацій. Тому на сучасному етапі впровадження в практичну метрологію концепції
невизначеності вимірювань важливим завданням є вдосконалення методології в частині її
регламентування у відповідних стандартних методиках.
Метою роботи є пояснення вимоги міжнародних стандартів щодо невизначеності
вимірювань для застосування в метрологічну діяльність на промислових підприємствах.
Проведено аналіз концепції невизначеності вимірювань як наукової теорії і показано
неоднозначність її здійснення для прикладної метрології, застосовуючи у різних
лабораторіях. Показано, що для реалізації концепції оцінювання невизначеності вимірювань
необхідно усунути наявні недоліки, розробити методики і навчити персонал правильності їх
використання. Пропонується встановити критерії вибору або встановлення максимальної
допустимої невизначеності для результатів конкретних вимірів, що, в свою чергу,
призводить за собою розробку критеріїв правильності її встановлення.