МЕТОДИ УТРИМАННЯ ЗЕМЛЕРИЙНО-ТРАНСПОРТНОЇ МАШИНИ НА ЗАПЛАНОВАНІЙ ТРАЕКТОРІЇ РУХУ

Анотація

Одним із перспективних напрямів удосконалення землерийної техніки, зокрема
землерийно-транспортних (ЗТМ) та навантажувальних (НМ) машин, є підвищення їх
курсової стійкості під час руху по запланованій траєкторії.
Наслідками сходу ЗТМ з траєкторії руху можуть стати: зниження продуктивності
машини, зростання собівартості виконуваних робіт, поява аварійних ситуацій.
Відхилення реальної траєкторії руху від запланованої відбувається внаслідок появи
додаткових збурюючих зусиль як у транспортному режимі руху ЗТМ та НМ, так і під час
виконання технологічних операцій.
Виконаний огляд науково-технічної літератури дозволив визначити основні методи
забезпечення курсової стійкості ЗТМ та НМ. До цих методів слід віднести:
- автоматизоване керування положенням машини та її робочого обладнання за
допомогою зовнішніх систем стеження;
- автоматизоване керування положенням машини та її робочого обладнання на
підставі інформації, отриманої від датчиків, встановлених на самій ЗТМ;
- введення до конструкції ЗТМ та НМ додаткових пристосувань, які змінюють
параметри самої машини, параметри навантаження робочого обладнання, параметри
навколишнього середовища та ін.
На підставі аналізу конструкцій сучасних ЗТМ та НМ, а також патентного пошуку
визначені та класифіковані основні напрями вдосконалення машин з метою покращення
показників курсової стійкості. Основними сучасними напрямами підвищення показників
курсової стійкості ЗТМ та НМ є використання наступних конструктивних засобів:
супутникові системи, системи лазерного наведення, системи контролю положення за
зовнішнім копіром, системи зміни кута повороту керованих коліс у горизонтальній площині,
системи зміни кута повороту коліс у вертикальній площині, системи зміни положення центра
ваги ЗТМ та НМ, системи підвищення коефіцієнта зчеплення, системи зменшення
збурюючих зусиль, системи компенсування збурюючих зусиль додатковими робочими
зусиллями.
Проведений аналіз дозволив розробити декілька конструктивних пропозицій щодо
утримання машини на запланованій траєкторії руху. Порівняння витрат на використання
визначених методів утримання машини на запланованій траєкторії руху показав, що найбільш дешевим є використання додаткових пристосувань, які дозволяють змінювати
параметри самої ЗТМ та НМ.