Анотація
В роботі одержала подальший розвиток математична модель визначення температури при шліфуванні прямолінійного зразка, що рухається по нормалі до робочої поверхні круга з постійною швидкістю. доведене, що при шліфуванні частка тепла, що йде в оброблюваний зразок, значно більше частки тепла, що йде в стружки, що утворюються. Тому з достатньої для практики точністю при розрахунках температури шліфування рух теплового джерела уздовж оброблюваного зразка можна не враховувати. це значно спрощує аналітичні залежності для визначення температури та відкриває нові можливості в плані аналізу та оптимізації структури і параметрів операцій шліфування на основі температурного критерію.
Теоретично визначені основні умови зменшення температури шліфування. вони полягають, головним чином, у зменшенні умовної напруги різання (енергоємності обробки) і в зніманні припуску невеликими частинами в процесі шліфування з метою охолодження нагрітих поверхонь оброблюваного зразка.
Температурний фактор при електроерозійному алмазному шліфуванні в багатьох випадках є основним обмеженням застосування на практиці цього ефективного методу фінішної обробки. Тому визначення шляхів зменшення теплової напруженості процесу електрое- розійного алмазного шліфування має велике теоретичне і практичне значення, відкриває нові технологічні можливості високоякісної обробки деталей із загартованих сталей і інших важкооброблюваних матеріалів. Дослідження теплових процесів при електроерозійному алмазному шліфуванні вимагає розробки математичних моделей, що дозволяють робити опти- мізаційні розрахунки по визначенню найбільш ефективних варіантів обробки за температурним фактором. у зв'язку із цим, метою роботи є теоретичне обґрунтування умов зменшення температури шліфування і підвищення продуктивності обробки.