Редакційна колегія Збірника орієнтується в роботі на норми та принципи міжнародної  організації Committee onPublication Ethics (COPE), її політика базована на рекомендаціях Budapest Open Access Initiative (BOAI).

Опубліковані в Збірнику наукових праць УІПА статті мають бути результатом наукових досліджень авторів, внеском у розвиток науки і забезпечувати спадкоємність наукових поглядів. З урахуванням цього редакція встановлює стандарти етичної поведінки для всіх сторін, що беруть участь в процесі публікації.

 

ОБОВ’ЯЗКИ АВТОРІВ

1. Стандарт авторства

Авторство має бути обмежене лише тими, хто вніс значний внесок в одержання результатів дослідження (розробка концепції, наукової ідеї та інш.). Автор, який представляє редакції рукопис, повинен гарантувати, що ним вказано всіх співавторів, що вони бачили і схвалили остаточний варіант рукопису і згодні з її поданням до редакції для публікації.

Статті, що подаються аспірантами, здобувачами, повинні мати рекомендацію наукового керівника, якщо він не є співавтором статті.

2. Стандарт однократності (неприпустимість паралельних публікацій).

Автор не повинен подавати до редакції рукопис раніше опублікованої статті. Він не повинен також подавати рукопис однієї і тієї ж за змістом статті в редакції декількох журналів одночасно.

Подача рукопису одночасно в кілька журналів є неетичною і неприйнятною.

3. Стандарт доступу до вихідних даних дослідження та їх зберігання.

Автор  зобов'язаний  подати  вихідні матеріали  (дані) дослідження на вимогу редакції і повинен бути готовий надати публічний доступ до них. Автор повинен зберігати ці дані протягом певного часу після публікації.

4. Стандарт оригінальності і неприпустимість плагіату

Автор повинен представити в редакцію абсолютно оригінальну статтю. Якщо він використовував роботи або включає в свою статтю фрагменти з робіт (цитати) інших осіб, то таке використання має бути належним чином оформлене (лапки, виноска на джерело цитування, вказівка оригінального джерела в бібліографічному списку до статті).

Плагіат в будь-якій формі є неетичною і неприйнятною поведінкою автора.

5. Стандарт підтвердження джерел

Автор повинен в бібліографічному списку правильно вказати наукові та інші джерела, які він використовував у ході дослідження та які мали істотний вплив на результати дослідження.

Джерела, на які є виноски в тексті рукопису статті, повинні бути вказані в обов'язковому порядку. Інформація, отримана з неофіційних (приватних) джерел (розмова, листування, обговорення з третіми особами та ін.), не повинна використовуватися.

6. Стандарт виправлення помилок в опублікованих роботах

Якщо автор виявить суттєву помилку або неточність у вже опублікованій статті, то він зобов'язаний негайно повідомити про це редакцію і сприяти їй у виправленні помилки.

Якщо редакція дізнається про помилку від третіх осіб, то автор зобов'язаний негайно усунути помилку або представити докази її відсутності.

Етичні принципи в діяльності рецензента

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів з метою об’єктивного оцінювання якості поданої статті та визначення рівня її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. При оцінці статті рецензент повинен бути неупередженим та дотримуватися таких принципів: 
1. Експертна оцінка повинна допомагати автору поліпшити якість тексту статті, а головному редактору – прийняти рішення про публікацію. 
2. Рецензент, який не вважає себе фахівцем в області тематики статті або знає,що не зможе своєчасно представити рецензію на статтю, повинен сповістити про це головного редактора і відмовитися від рецензування. 
3. Рецензентом не може бути автор або співавтор представленої на рецензію роботи. Це стосується також наукових керівників здобувачів наукового ступеня та/або співробітників підрозділу, в якому працює автор. 
4. Будь-який рукопис, отриманий експертом від редакції на рецензування, є конфіденційним документом. Його не можна обговорювати з іншими особами, за винятком зазначених осіб. 
5. Рецензент повинен бути об’єктивним. Неприпустимо робити в рецензії персональні зауваження автору. Рецензент повинен висловлювати свою думку чітко й аргументовано. 
6. Рецензент повинен виявляти опубліковані статті, які мають відношення до рецензованої статті і не процитовані автором. Будь-яке твердження в рецензії про те, що деякі спостереження, висновок або аргумент з рецензованої статті вже зустрічалися раніше в літературі, має супроводжуватися точним бібліографічним посиланням на джерело інформації. Рецензент також повинен звертати увагу головного редактора на значну подібність або частковий збіг рецензованої статті з будь-якою іншою, раніше опублікованою. 
7. У разі виникнення у рецензента підозри щодо плагіату, авторства чи фальсифікації даних він в обов’язковому порядку має звернутися до редакційної колегії з пропозицією колективного розгляду авторської статті. 
8. Рецензент повинен надавати об’єктивний висновок щодо достатності цитування уже надрукованих в літературі статей з даної тематики. 
9. Рецензент не повинен використовувати інформацію та ідеї з представленої йому на рецензію статті для особистої вигоди, дотримуючись принципу конфіденційності. 
10. Рецензент не повинен приймати до розгляду рукописи при наявності конфлікту

інтересів, викликаних конкуренцією, співпрацею або іншими відносинами з будь-якими авторами або організаціями, пов’язаними зі статтею.

3. Принципи професійної етики в діяльності редакційної колегії

Члени редакційної колегії і редакція журналу несуть відповідальність за оприлюднення наданого рукопису, керуючись такими основоположними принципами: 
1. При прийнятті рішення про публікацію головний редактор наукового журналу керується достовірністю поданих даних та науковою значимістю розглядуваної роботи. 
2. Головний редактор не повинен мати власних інтересів стосовно статей, які він відхиляє чи приймає. 
3. Головний редактор журналу несе відповідальність за рішення про те, які з поданих статей будуть прийняті до публікації, а які відхилені. При цьому він керується політикою журналу і дотримується юридичних засад, попереджуючи порушення авторських прав і плагіат. 
4. Головний редактор оцінює подану статтю виключно за її науковим змістом, безвідносно до расової приналежності авторів, статі, сексуальної орієнтації, релігійних переконань, національності, громадянства, походження, соціального стану або політичних поглядів. 
5. Головний редактор, співробітники редакційно-видавничої групи і члени редакційної колегії журналу не повинні повідомляти інформацію про представлену в журнал статтю нікому, крім автора(ів), призначених та потенційних рецензентів, інших співробітників редакції та (за необхідності) видавця. 
6. Неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися головним редактором, співробітниками редакції, членами редакційно-видавничої групи чи редакційної колегії для особистих цілей або передаватися третім особам (без письмової згоди). 
7. Головний редактор не повинен допускати до публікації представлену статтю, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом. 
8. Стаття, в разі прийняття її до опублікування, розміщується у відкритому доступі, авторські права зберігаються за авторами. 
9. Головний редактор спільно з видавцем не повинні залишати без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів. При виявленні конфліктної ситуації вони повинні приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – сприяти публікації виправлень чи спростувань. 
10. Головний редактор, співробітники редакції чи редакційно-видавничої групи журналу повинні забезпечувати конфіденційність імен та іншої інформації, що стосується рецензентів. Якщо це необхідно, то при вирішенні питання про залучення нового рецензента, останній може бути поінформований про імена попередніх рецензентів.

4. Принципи професійної етики в діяльності видавця

Видавець несе відповідальність за оприлюднення авторських робіт, дотримуючись таких основоположних принципів і процедур: 
1. Сприяти виконанню етичних обов’язків редакцією, редакційно-видавничою групою, редакційною колегією, рецензентами і авторами відповідно до даних вимог. 
2. Надавати підтримку редакції журналу у розгляді претензій до етичних аспектів публікованих матеріалів і допомагати взаємодіяти з іншими журналами та/або видавцями, якщо це сприяє виконанню обов’язків редакторів. 
3. Дотримуватися положення, що діяльність журналу не є комерційним проектом і не має на меті одержання прибутку. 
4. Сприяти процесу опублікування виправлень, роз’яснень, спростувань і вибачень, коли це необхідно. 
5. Надавати редакції журналу можливість відкликати публікації, які містять плагіат і недостовірні дані.